Сценарій свята "8 березня - жіночий день"

Звучить музика: “Київський вальс”

Виходять учні на сцену

1.                 Якось я спитала у Весни

Ти чому приходиш, поясни?

І весна мені сказала прямо

Поспішаю я на свято Жінки, Мами!

Поспішають квіти проростати

Поспішають журавлі вертати

Поспішає сонечко теплішати,

Поспішають діти розумнішати.

2.                 Багато славних свят на світі

Вони усі прекрасні, світлі

А восьме березня звучить як пісня, гімн

Усім жінкам на всій землі

3.                 Красиво і світло у нашій залі

Промінчики в вікна нам світять ясні

Сьогодні чудове жіноче свято

І хочеться всіх привітати мені

4.                 Дозвольте сьогодні усім побажати

Багато хороших та сонячних літ

Бабусям і мамам, сестричкам в це свято

Шлемо наш палкий і сердечний привіт

5.                 Яке найкраще слово в світі

Раз мудрий хтось спитав людей

“Здоров’я” відповів так хворий,

“Ні, молодість!” – сказав старий

Найкраще – хліб – жебрак говорить

Перемога - відповів стрілець

“Найкраще – воля!” – вів невільник

“Ні, правда” – відповів мудрець

Аж тут з куточка обізвавсь

Сирітка, ще малий хлопчак:

“Найкраще в світі слово – мама!”

І всі сказали – мама! Так!

Пісня “

6.                 Мама! Найдорожче слово в світі

Де б не був ти, щоб ти не робив,

Вона завжди тебе зігріє

Ніжним серцем, відданим тобі.

7.                 Мамо, настала весна

Квітне верба запашна

Річка в долині синіє

Пташечка в полі співає.

Пісня її чарівна

Сонечко вранці стрічає

Мамо настала весна

Квітів нарвали ми з татом

Там де поляна ясна, -

В тебе ж веснянеє свято!

8.                 Всім жінкам шле привіт

Мужній чоловічий рід

Друзі ви часу не гайте

А загадки відгадайте.

( По одному виходять із загадками)

1.     Хто життя нам дарував

Хто часу не шкодував

Хто навчав нас говорити

Хто найкращий в цілім світі?

                            Всі: (мама)

2.     Хто пісні співав чудові

Солов’їні, барвінкові?

Перші кроки вчив робити

Хто найкращий в цілім світі?

                            Всі: (мама)

3.     Хто, як ми було, хворіли

Цілі ніченьки не спав

Все робив як ми хотіли,

На руках нас колисав?

                            Всі: (мама)

4.     Який струмочок повсякчас

Співає ніжно біля нас?

                            (мамин голос)

5.     Які дві зірки знаєш ти,

Завжди нам сяють з висоти?

                            (мамині очі)

6.     Яке колосся золоте

Вниз вершечками росте? (мамині руки)

А що широке, як земля,

Та не займа чужі поля

                            (мамина душа)

7.     А чому це, а чому ви такі веселі?

Чом це радісно у нас нині у оселі?

Недарма раз у раз дружній сміх лунає,

Що у нас, що у нас? Хто з вас відгадає?

Що це за свято готується тут?

8.     Мабуть почесні гості прийдуть?

Може прийдуть адмірали? (ні)

Може прийдуть генерали? (ні)

Може герой, облетівший весь світ? (ні, ні)

Гадати досить!

Дивіться ось вони

Щедрі, любі кохані – наші мами!

Пісня про маму

9.     Сьогодні все навкруг – не так

Чомусь задачка-непроста,

Чомусь цукерка не солодка

Проміння сонячне – холодне,

І навіть запахуща диня

Чомусь не пахне зовсім нині...

У чому річ? Скажу вам прямо:

Образилась на мене мама...

Піду пробачення попрошу –

Хай знову стане все хорошим!

10.                     Біля кого найтепліше?

Біля мами – скажуть діти –

Навіть вмитися сльозами

Теж найкраще біля мами!

11.                     Дорога матусю,

В день цей урочистий

Ти прийми від мене

Вірш мій голосистий

У цей чудовий і прекрасний день

У це весняне справжнє свято

Тебе я хочу щиро привітати

Здоров’я, щастя й долі побажати.

12.                     Як люблю, тебе, матусю

Ніжну, дорогеньку.

Все найкраще я дарую

Для тебе рідненька

13.                     Від усіх ти наймиліша

Лебідонько мила

Щиро дякую тобі я,

Що мене зростила

14.                     Хай знають і сонце, і квіти

Моря, океани, світи

Що наші матусі найкращі

Таких як вони не знайти

15.                     Для вас і вітання, й цілунки

Цей лагідний подих весни

Прийміть же від нас подарунки

Поробки, малюнки, пісні.

Дарують подарунки

16.                     Матусині ми донечки й сини

Не додамо рідненькій сивини

Ми щиро їй подаруєм серденько

Та заспіваєм пісню веселеньку.

Пісня ”

17.                     А як не згадати сьогодні

Наших дорогих бабусь?

Адже щасливо живе

Той, в кого бабуся є!

18.                     Моя бабуся – люба, гарна, мила

Вона найкраща від усіх

І хоч вона вже трохи посивіла

Але так щиро любить нас – дітей!

19.                     Свою бабусю любу

Я знаю з давніх пір

ЇЇ обличчя добре, її ласкавий зір

Замислиться бабуся

Зажуриться на мить

І знов дивись сміється

Ласкаво гомонить.

20.                     Нам маленьким і дорослим

Все дають вони з любов’ю

Ніжне серце, світлий розум

Сили нашому здоров’ю.

21.                     Багато в бабусі турбот – не злічить!

Одній всю роботу нелегко зробить

І хочеться вам, друзі, таке усім сказать:

Ми будемо бабусі завжди допомагать.

22.                     Побажаємо вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа, назавжди!

23.                     Милі наші бабусі й матусі,

Ми вам шану складаємо

І признатися мусимо, що без вас нас нема

Не сумуй дорогенька

Що піввіку прожито

Що на скроні лягла сивина,

Ти для нас найдорожча у світі

Ти для нас як те сонце – одна!

24.                     Ми з нашою бабусею – великі друзі

Добра і турботлива вона,

Ми любимо бабусеньку.

Всім серденьком своїм

Із нашою бабусею

Нам хороше усім.

Пісня бабусям

25.                     Скільки в бабусеньки з нами турбот

Варить бабуня нам добрий компот

Треба і шапочки теплі зв’язати,

Казку весняну нам розказати.

26.                     Хай хмаринка в небі розтане

Усміхнеться сонце золоте

Хай бабуня в день цей молодою стане

Щиро, весно, дякуєм за те!

27.                     Ще дівчаток ми вітаєм зі святом

Бо без них нам довелося б сумувати

Дуже ви у нас гарненькі: і русяві і біленькі

Навіть сонце вас цілує

І весняночки дарує

З нами ви у різні ігри граєте

Ще й м’яча в дворі ганяєте

Ви наші подружки прекрасні

Хай знають всі, які ви класні

28.                     Ми вас шануємо,

Подаруночки даруємо

А ви пробачення приймайте

І на нас не ображайтесь!

29.                     Вже заспівали дзвінко так води

Вже проліски найкращі зацвіли

В цей чудовий день всі хлопчаки

Вам вітання принесли!

Пісня

30.                     Дорогі матусі, бабусі, сестрички

Прийміть від нас вінок вітань

Вінок найкращих побажань

Бажаємо вам радості. щастя й любові,

Бажаєм, щоб завжди були ви здорові

Спасибі за вашу турботу, за ласку

Хай буде життя ваше добрим, як казка.!

Пісня

Інтегроване заняття "Людина - це цілий світ"

Мета: допомогти учням зрозуміти суть людського життя, визначити своє місце в ньому, сприяти вихованню в них людяності, чесності, працьовитості, відповідальності, любові до людей, до рідної землі; розвивати в учнів допитливість, інтерес до навколишнього життя, прагнення з'ясовувати, доводити, міркувати ,виховувати наполегливість у досягненні поставленої мети, формувати ціннісні судження про гармонійне життя людини.

Пам'ятай! Життя є дар, великий дар.

І той, хто його не цінує, його дарунка не заслуговує.

Леонардо да Вінчі

Вступне слово вчителя

Людське життя... Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»... (Пісня стихає.)

Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть».

Прекрасні слова, правда? І як хотілося б кожному з нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним. Але як цього досягти?

Ми повинні з'ясувати такі питання: для чого людина живе на землі? Що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним?

Щоб у нас вийшла цікава розмова, мені потрібна буде ваша допомога, ваша активність, щирість, відвертість.

Підлітковій вік - особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся притягальної сили землі, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе в небо, де живе казка, де панує мрія. Як часто ми - дорослі, ваші вчителі, батьки, не розуміємо вас, не розуміємо, які емоції охоплюють чисте поле ваших уявних подвигів, як тривожно б'ється серце в кожного з вас у передчутті нового (майже дорослого) світосприйняття.

І тому інколи дивимось на легкий вибух непокори, суперечок, неслухняності як на загрозу власного розуміння добропорядності й чеснот, котрі, на нашу думку, повинні збігатися з нашими критеріями «позитивної поведінки в суспільстві».

А що складніше й важливіше - будувати життя чи пристосовуватись до нього? ( відповіді учнів)

(Звичайно, складніше й важливіше будувати життя, а пристосуватись - легше та простіше, але це нецікаво...)

Чи хочеш стати «видатною людиною», «зіркою», «жити щасливо»? (Напевне, кожному з нас хочеться жити щасливо. Тому дуже часто, вітаючи один одного з тим чи іншим святом, ми бажаємо найперше здоров'я та великого щастя.)

А який зміст ви вкладаєте в поняття «жити щасливо»? (Жити щасливо - це коли тебе поважають люди, коли в тебе є вірні друзі, коли на землі панують любов і злагода між людьми...)

Коли ж судилось нам всім жить в одному світі,

Єднаймось всі разом у радості й біді.

Давайте, щоб душа жила у щастя світлі,

Щоб людства рід зберігся на землі.

В. Сухомлинський

Який слід повинна залишити людина на землі?

Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», - думає з гордістю.

А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

- Для чого ти псуєш мою роботу? - сказав з докором Майстер.

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.

Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком.

Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся - ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Пригадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима - ніхто не пам'ятає такого.

- Що ж ти лишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід. - Є в тебе син чи дочка?

- Немає в мене ні сина, ні дочки.

- Може, ти дуба посадив?

- Ні, не посадив я дуба...

- Може, ти поле випестував?

- Ні, не випестував я поля...

- То, мабуть, ти пісню склав?

- Ні, й пісні я не склав.

- То хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід.

Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Пригадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - закам'янілий, відбиток хлопчикової ніжки.

- Ось і все, що залишиться після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але цього ж малою, дуже мало...

Не так треба жити...

Аналізуючи ваші анкети, я дізналась, що в кожного є улюблені заняття, мрії, захоплення. Про це ми зараз і поговоримо.

(Деякі учні розповідають про свої захоплення.)

Слухаючи ваші щирі розповіді, бачимо, що в кожного з вас є те, чим можна пишатися, те, для чого варто жити на землі.

А зараз послухаємо повідомлення, яке, беручи інтерв'ю в людей різного віку, підготував учень вашого класу.

(Учень розповідає про захоплення людей різного віку.)

Хочу сьогодні сказати, що й серед наших учнів є такі, які мають свої захоплення. Деякі захоплюються спортом, дуже люблять футбол, інші, особливо дівчата, захоплюються музикою, танцями.  А є й такі, які люблять літературу, самі пробують писати вірші.

Напевне, кожен з вас захоплюється чарівною красою природи. Та сьогодні ми неодноразово чуємо: природу треба оберігати. А древнім жителям нашої планети і на думку не могло таке спасти. Вони захоплювалися природою, схилялись перед нею, але ніхто й не передбачав, що доведеться боротися за збереження природних багатств.

Ось послухайте лист учня, уміщений в одній із газет, подумайте над його змістом: «...Нині всі взялися за охорону природи. Не зірви квітку! Не зламай гілку! Не спіймай метелика! А хіба все це існує не для людини? Не для того, щоб ми милувалися красою? І чого ми повинні оберігати природу, вона ж сильніша за нас?.. Нещодавно я нарвав у парку троянд, щоби привітати зі святом учительку. Що тут поганого? Не для себе ж старався. А мене звинуватили...»

Як ви думаєте, чи тільки любові до природи не вистачало хлопцеві? Чого ще йому бракувало?(Звичайно, вихованості, такту, культури і, врешті-решт, людяності. Бо вихована, культурна людина ніколи не зможе зробити подібне. А вчителю приємно буде, коли про його учня скажуть: це справжня людина!)

Про захоплення ми можемо говорити ще і ще. Бо, як бачимо, немає жодної людини, яка би чимось не захоплювалась. Але хочу застерегти вас, щоб ви вдумливо ставились до своїх захоплень.

Не всі ті, хто захоплюється моделюванням, створюватимуть машини; не всі, хто захоплюється спортом, стануть спортсменами; не всі, кому подобається музика, стануть співаками... Але головне - мати якусь мету в житті, до чогось прагнути

Щодня змінюється панорама життя, змінюється й коло інтересів, прагнень. І будь-яка дрібниця сьогодення не повинна замінювати усвідомлення того, що є багатством кожної людини - я маю на увазі знання, інтелект, різноманітність захоплень.

Так, різноманітність захоплень, саме на це я хочу звернути вашу увагу. Бо якщо людина в житті чимось захоплюється, плекає, мріє, до чогось прагне, то й життя для неї не буде сірим, буденним, і вона не буде лише спостерігачем, а, навпаки, творцем свого життя.

А як ви думаєте, коли в людей з'являються захоплення? (Звичайно, у дитинстві, коли дитина починає гратися й усвідомлює, що їй найбільше подобається. Недарма в народі кажуть: «У що ти граєш, тим і захопишся».)

Головне - мати якесь улюблене заняття, щось робити. Бо, як писав відомий педагог В. Сухомлинський: «Ти не завжди будеш дитиною. Ми з'являємося на світ і спочатку буваємо маленькими дітьми для того, щоб, ставши дорослими, залишити свій слід на землі, прожити життя справжніми людьми. Прагни швидше стати духовно зрілим творцем, мислителем, трудівником. Людина смертна. Ми йдемо в небуття, але, разом з тим, людина й безсмертна. Твоє безсмертя в тому, що ти зумієш створити для людей, для своєї Батьківщини».

То ж творіть, дерзайте, захоплюйтесь і дбайте про те, що ви залишите для нащадків.

Не забувай ні на хвилину свого призначення, Людино!

Бо якщо станеш забувати, тоді себе не врятувати,

Бо віра вмре, надія згасне, своє ім'я забудеш власне.

Забудеш ім'я свого роду, і ім'я батька і народу,

Забудеш знати, і уміти, і рідну мову розуміти.

ЖИТТЯ - ЦЕ МИТЬ, ЗУМІЙ ЙОГО ПРОЖИТИ

Продовжіть речення: «Життя людини найцінніший скарб, якщо...» (Діти виконують завдання письмово.)

Тренінг із розвитку комунікативних навичок учнів та згуртування класного колективу

Мета: розвиток навичок спілкування, вміння висловлювати свої почуття, розуміти і приймати почуття оточуючих, активізувати механізм самопізнання, самовираження, особистісної значущості, згуртування класного колективу.

1.    Духовно-естетичний модуль

1.    1. Привітання

1.    2. Вправа «Привітання групи іноземців, а може, інопланетян…»

Мета: за допомогою жестів і міміки привітали групу й висловити свій позитивний настрій, прекрасне ставлення до учасників.

2.  Настановчо-мотиваційний модуль

          2.1. Згадати правила, яких обов’язково потрібно дотримуватися під час роботи в групі (регламент, вислуховувати мовця, говорити відповідно до теми, сміливо висловлювати свою думку, не говорити про відсутніх, не розповсюджувати після заняття сказане іншими тощо)

         2.2. Вправа «Мій сусід справа»

         Мета: учитися знаходити в собі гарні риси, розвивати вміння ділитися найкращим з іншими людьми.

         Учасникам пропонується уважно подивитися на сусіда праворуч і подарувати йому свою найкращу якість або рису характеру. Той, хто приймає подарунок, повинен подумки «приміряти» на себе цю рису (наприклад, я хочу подарувати тобі частинку моєї любові до музики).

Обговорення

-         Сподобалися чи ні подарунки ?

-         Яку якість ви хотіли б отримати в подарунок ?

-         Як змінюється «вага», коли отримуєш приємні подарунки ?

3.  Змістово-пошуковий модуль

3.1. Вправа «Уявлення героїв»

Мета: розвивати вміння розуміти себе та інших людей з огляду на їх поведінку.

Учасникам запропоновано згадати героїв казки про Вінні-Пуха. Обираємо П’ятачка, Кролика, ослика Іа-Іа.

Треба охарактеризувати цих героїв і згадати епізоди з казки, які підтверджують висловлені думки. Характеристики записуємо на дошці:

·       П’ятачок залежний і невпевнений у собі, не вміє протистояти впливу.

·       Кролик активно нав’язує іншим свою точку зору, уважає, що він усе знає, вимагає підпорядкування.

·       Ослик Іа-Іа не вірить у власні сили, чекає невдачі, песимістично дивиться на світ

3.2. Вправа «Говорю про те, що бачу»

Мета: розвивати вміння приймати інших людей без оцінювання.

Сидячи в колі, учасники по черзі говорять, що вони бачать, спостерігаючи за будь-ким з присутніх. Ведучий контролює, щоб не використовувалися оціночні судження та умовиводи. Важливо говорити тільки те, що бачиш.

Обговорення

Необхідно обговорити, чи часто хотілося оцінити тих, за ким спостерігали?

-         Чи було складно утриматися від оцінювання?

-         Що відчуваєш, коли говорять про тебе та коли доводиться говорити про інших?

-         Чи потрібно вміти дивитися на людину без оцінювання? (Можна обговорити випадки, коли стороння оцінка впливає на ставлення до людини; ти можеш заздалегідь отримати негативну інформацію про незнайому людину, що вплине на твоє ставлення до неї.)

-         Що відчуває людина в такій ситуації?

4. Рефлексія

·       Чи важлива в нашому житті дружба?

·       Які докази можна запропонувати на користь того, що дружба завжди була важлива?

·       Згадуємо прислів’я та приказки про дружбу.

5. Духовно-естетичний модуль

Учні інсценізують та співають пісню про дружбу.