Виховна година "Конфлікти"

Мета. Виробляти в учнів уміння виходити з конфліктних ситуацій; виховувати почуття власної гідності, честі, чесності, поваги до людей, доброту, любов до життя, до ближнього, співчуття, милосердя.

Вступне слово учителя.
Усі ми люди на цій великій Землі. Всі ми — різні. Скільки людей — стільки характерів. У кожного з нас є своє світобачення, світосприйняття, інтереси, уподобання, плюси і мінуси у характері. Та об'єднує всіх в одне ціле, яке називається словом — «людство» — те, що народилися ми із лона матері. І для кожного з нас, мабуть, найріднішим, найдорожчим є, насамперед, — родина, батьки. Дорогими також є дім, у якому живемо, вулиця, школа, село, знайомі. Усе це — наша Батьківщина, а у широкому розумінні — Україна.
Але жити на території держави не означає бути справжнім громадянином. Потрібно дбати про країну, бути свідомим і активним членом суспільства. А що таке суспільство? Це сукупність людей, об'єднаних певними стосунками, зв'язками, інтересами. Будь-яку державу становлять громадяни, будь-яке суспільство — люди. Тому в житті всім нам дуже важливо вміти спілкуватися з іншими, щоб бути щасливими та успішно вчитися, працювати.
— Як ви думаєте, що потрібно для того, щоб успішно спілкуватися?

(Дотримуватися соціальних норм — визнаних правил поведінки. Від народження людина опиняється в колі правил, заборон, норм. Спочатку вони встановлюються у сім'ї батьками, потім — ровесниками у дитячому садку, школі. Чим дорослішою стає людина, тим більшою є кількість норм, яких вона має дотримуватися. Отже, у суспільстві кожен має не тільки права, а й обов'язки).

— Уявіть собі, що було б, якби ніхто не дотримувався усталених норм?
— У якому державному документі зібрані статті про права і обов'язки громадян?

(Конституція України, зачитати статтю 28).

— А де ще ми можемо знайти правила моралі та етики поведінки людини?

(У Біблії, у «Повчанні Володимира Мономаха» ).

1-й учень. Повчання: «При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а ще найбільше розумом вбирати, не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато, очі тримати до низу, а душу вгору. ...Не хвалю я ні себе, ні своєї сміливості, а хвалю я силу Творця і прославляю милість Його за те, що він мене... не лінивим створив, а на всі людські діла достойним...».

Учитель. Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить життя й спілкування людей гуманнішим, ефективнішим, зручнішим.
На думку приходить вислів французького філософа, математика, фізика і письменника XVII ст. Б. Паскаля: «Правила доброї поведінки відомі з давніх-давен, річ за дрібницею — вміти користуватися ними». Звичайно, вжите слово «дрібниця» насправді означає дуже багато.
Адже коли порушуються правила поведінки, етикет спілкування, створюються конфліктні ситуації, виникає конфлікт.

2-й учень.
За вікном двадцять перше століття:
Вік прогресу, логіки, проблем.
Як може вижить чоловік,
В такий космічний, надпотужний вік.
Летить життя, воно спішить,
Але крізь призму років і століть
З тенет людину не пускає
Його величність — пан-Конфлікт.
Й від миті, коли Бог задумав світ,
Причиною всіх бід зробивсь конфлікт.
Пробравсь спочатку він в Едем,
Створивши море там проблем:
Адам і Єва — вигнані із раю.
Неандерталець мамонта вбива,
Середньовічний рицар на турнірі
Честь роду кров'ю омива.
Конфлікти також є й державні.
Складніший — внутрішній конфлікт.
І вірний крок зробити треба,
Щоб зберегти наш рід від бід.

Учитель. Є багато важливих питань у нашому житті, на які треба навчитися давати відповіді: «Що таке вихованість?», «Якою має бути справжня людина?», «Що таке інтеліґентність?», «Що таке дружба?», «Яку професію обрати?» та багато інших. Але проаналізувавши поведінку нашого класного колективу, тести, які ви писали, напрошується висновок, що найактуальнішою, найпекучішою є проблема конфліктних ситуацій, які доволі часто у нас виникають. Життя доводить, що не завжди ви можете правильно розв'язати конфлікт, або розумно уникати його.
Що таке конфлікт? Як знайти правильний вихід із конфліктних ситуацій? Цьому ми спробуємо навчитися зараз.
Звернімося до словника.

3-й учень. Слово «конфлікт» латинського походження, в перекладі означає «боротися разом». Під ним розуміють зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів, серйозні розбіжності, гостру суперечку в спілкуванні, неспівпадання інтересів.

Учитель. Як виникає конфлікт?

4-й учень. Схематично це можна показати так:

АВ — передконфліктна ситуація;
ВС — конфліктна ситуація;
СОБ — інцидент (сутичка);
ЕГ — вирішення (розв'язання конфлікту);
ГО — післяконфліктний період.
(Учні розглядають приклад конфліктної ситуації).

Учитель. Які ознаки конфлікту?

5-й учень.
а) наявність протиріччя;
б) ненависть до опонента.

Наявність протиріч — невід'ємна частина нашого життя. Всі люди різні, кожен має свій погляд на певну ситуацію. Отже, конфліктна ситуація має свій шлях розв'язання.
Ненависть до опонента — це вже проблема. Проблема самої особистості. І тут уже людині треба над собою працювати або звернутися за допомогою до практичного психолога, який допоможе знайти вихід зі складної ситуації.
Учитель. За своїм характером конфлікти бувають різні. Є конфлікти між людьми, є державні. Чому люди не можуть жити мирно, і не конфліктувати?

1-й учень. Конфліктувати страшно. Можна зовсім зруйнувати стосунки й образити близьку людину.

2-й учень. Конфліктувати погано, бо людина набуває тавро «поганої», «сварливої» людини.

3-й учень. Конфлікт — це боляче, страждають обидві сторони.

Учитель. Конфліктів потрібно уникати. Якщо доброзичливо ставитися до людини, звертатися до неї по імені, то конфлікту можна уникнути, адже нема такої людини у якої б не було рис (зовнішніх або внутрішніх) за які б її не можна було поважати. І це варто пам'ятати завжди. Давайте проведемо експеримент «Чарівний стільчик».

(Посеред класу ставимо стілець і пропонуємо комусь добровільно сісти на нього. Стілець оголосимо «чарівним». А особа, яка сидить на ньому, найчарівніша, найкраща. Пропонується по черзі кожному висловити компліменти людині на «чарівному» стільчику. Умова: лише компліменти від щирого серця. А у відповідь, за правилами етикету, має бути подяка. Далі особа ділиться своїми враженнями).

Учитель. Є ще так званий внутрішній конфлікт. Дуже часто людина незадоволена собою, навколишнім світом. Вона почувається незахищеною. У такі хвилини відчаю втрачається контроль над ситуацією, і можна зробити багато необдуманих вчинків. Кожне людське життя є безцінне. Тому потрібно вміти розв'язувати проблеми. Як це робити, розкаже нам практичний психолог.

(Виступ психолога).

Учитель. З історії людства відомі три підходи до розв'язання конфлікту:
• з позиції сили;
• з позиції інтересів;
• з позиції правил.

Із позиції сили конфлікти можуть бути розв'язані швидко, але завжди наслідками такого розв'язання будуть відверта чи прихована образа, зіпсовані стосунки. Крім того, під час силового розв'язання проблеми часто порушується свобода і рівність людини, права на життя, здоров'я, повагу і гідність. Наприклад, ситуація батько і син. Продуктивним є підхід до розв'язання конфлікту з позиції інтересів. Отже, коли є можливість, то проблему треба розв'язувати саме з цієї позиції, і тоді обидві сторони будуть задоволені: конфлікт вирішується без образ, без бажання помстити, стосунки не руйнуються. Для цього сторони вступають у переговори.
Якщо переговори не закінчуються розв'язанням конфлікту, залишається третій підхід — із позиції правил.
У суспільстві часто вирішують свої проблеми використовуючи правила. Це і під час спортивних змагань, у школі, коли потрібно виставляти оцінки, у громадському транспорті — поступитися місцем. Релігійні правила вчать вибачати того, хто нас скривдив. Норми закону є основою для мирного розв'язання судових процесів. Усі вони розв'язують проблему не з точки зору інтересів сторін, а з точки зору правил, записаних у законах України.
Коли людина перебуває у конфліктній ситуації, то для розв'язання проблеми їй потрібно визначити свій стиль поведінки.

Стилі поведінки бувають такі:

1. Конкуренція.
2. Уникнення.
3. Пристосування.
4. Компроміс.
5. Співробітництво.

(Учитель із учнями аналізують стратегії, згадуючи свої конфліктні ситуації і шляхи виходу із них).

Учитель. Варто поєднувати стратегії. Адже життя різне і ми повинні реагувати на нього по-різному. Чим більше стратегій реагування ви маєте, тим краще ви зможете розв'язувати свої проблеми.
Аналіз анкет показав, що найчастіше у вас виникають конфліктні ситуації із батьками, однолітками, вчителями. Попробуємо штучно створити типові конфліктні ситуації. Використовуючи інформацію про конфлікти і шляхи їх розв'язання знайдемо правильний вихід із ситуації. А ваше рішення проаналізує психолог.

Ситуація 1. Мама приносить додому один лимон. І син, і донька вимагають його собі, не кажучи при цьому, для чого він їм потрібен. Виникла конфліктна ситуація. Мама, син, донька — жодна зі сторін незадоволена. Що робити? Ваше рішення!

(Лимон можна розділити навпіл, хтось із дітей може почекати до завтра; потрібно уточнити для чого дітям лимон — виявляється, що сину потрібен сік у коктейль, а доньці — цедра для випікання тістечок).

Ситуація 2 — між однолітками.

Ситуація 3 — учитель і учень.

Учитель. Конфлікт розв'язаний. Що робити далі? По-перше, любити життя. Нехай посмішка повернеться на ваше обличчя. Адже нічого нема вічного, тому кожен конфлікт має свій фінал, хоча й може здаватися нескінченним, якщо зневага, зло, грубі слова, жорстокість візьмуть верх над здоровим глуздом. Пам'ятайте, що крик є одним із найбільш некваліфікованих варіантів спілкування і розв'язання конфліктних ситуацій. Тому любімо ближнього, як самого себе, примножуймо добрі справи, даруймо батькам, знайомим, близьким щирість, привітність, що в свою чергу подарує нам добрий настрій, злагоду, здоров'я. Не забуваймо, що добрі стосунки завжди базуються на доброзичливому ставленні один до одного.
Працюйте над собою, самовдосконалюйтеся. Пам'ятайте, що несподіваний життєвий конфлікт вихована людина розв'яже розумно. Насолоджуйтесь життям, будьте сильні, не опускайте руки перед труднощами. А якщо ви потрапите в конфліктну ситуацію, то пам'ятайте, що із погляду вічності ваш конфлікт не такий уже й страшний. Розумна людина вчиться на своїх помилках, мудра — на помилках інших. Тож будьте мудрими. Хай у житті вас оточують цорядні, добрі, виховані люди.
А як висновок із усього сказаного хай будуть ці правила, які допомагатимуть вам у житті уникати конфліктних ситуацій або мудро виходити з них.

1. Люби ближнього, як самого себе.
2. Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.
3. Люби життя — неоціненний дар Божий.
4. Умій прощати і поважати людину.
5. Будь щедрий на милосердя, співчуття, розуміння.

Анкета "Діагностика відносин у класному колективі ". Оцінка рівня довіри ( почуття безпеки і надійності ).

( позитивна відповідь – так, негативна – ні)

1.    Тобі подобається ходити в школу?

2.    Чи є в тебе друзі в класі ?

3.     Чи часто ти буваєш сердитий на однокласників ?

4.     Ти граєшся на перервах з іншими учнями ?

5.    Чи завжди ти говориш правду своїм друзям ?

6.    Ти можеш поділитися чимось зі своїми однокласниками?

7.    Чи є у вашому класі учні, яким ти довіриш таємницю ?

8.    Чи уважний ти на уроці ?

9.    Чи слухають тебе учні, якщо ти їм щось розказуєш ?

10 . Ти хотів би вчитися в іншій школі ?

Обробка результатів показує наскільки взаємні симпатії в дитячому колективі, чи комфортно себе почуває даний учень в даному класі. В залежності від відповідей на питання класний керівник коригує напрямки своєї виховної роботи.

                           Вправа «Образа»

Учасники діляться на групи. Один учень згадує випадок, коли його  несправедливо образили. А інші учасники намагаються довести, що цього можна було б уникнути, якщо поводитися по-іншому. Разом групи обговорюють, який позитивний досвід було здобуто внаслідок згаданого випадку. Потім учасники міняються ролями – свою образу згадує той, що давав поради, і вправа повторюється. Педагог просить розповісти, які почуття виникли в учнів під час вправи, чи допомогла вона набути нового життєвого досвіду.

Лекторій для батьків

Якою є сучасна дитина – підліток?

    З розвитком особистості пов’язані  різні проблеми й труднощі підліткового віку. Відповіді на питання, які їх хвилюють ,  допоможуть зрозуміти та досягти з ними конструктивної взаємодії. Підлітковий вік  характеризується емоційною нестійкістю, пік якої припадає на 11-14 років. В цей період відбувається становлення характеру і це загострює  слабкі сторони особистості, робить дитину особливо вразливою  і чутливою. В цей період ускладнюються   суб’єктивні переживання, зростає  роль таких явищ як страх і підвищена збудженість.  Особистість починає більш активно  пізнавати себе: оцінювати свою зовнішність, фізичний  та інтелектуальний  розвиток, поведінку.

 Причому оцінювання себе  здійснюється обов’язково у порівнянні з іншими. Результати такого порівняння  часто бувають занадто критичними, що породжує  у  підлітка  невпевненість, вразливість, занижує самооцінку. Хоч загалом  образ свого «Я» не занижений, проте дуже нестабільний. Може з’являтись занепокоєність , надумана тривога  стосовно  оцінення оточуючими .  На формування позитивної  самооцінки  у цьому віці особливо впливають батьки: чим більше тепла, піклування  й інтересу  до дитини, тим вища  її самооцінка.  Підліток починає  аналізувати причини вчинків, виявляти неоднозначність  людських стосунків. Це також викликає певні труднощі. З переходом до підліткового віку розширюється коло спілкування, на формування особистості впливають  зовнішні фактори. На жаль, часто цінності, які прищеплювали батьки, школа не збігаються  з цінностями, що пропагують засоби масової інформації.  У зв’язку з соціальним розшаруванням суспільства, що особливо швидко відбувається  останні  10 років, і проблеми в різних сім’ях різні. Діти можуть відчувати невпевненість, боязнь за майбутнє, невдоволення якістю життя. Але якщо емоційні контакти з батьками міцні, діти поступово переборюють негативні почуття і знаходять своє місце в соціумі.   

Для підлітків  характерний початок поглибленого  уявлення про основні ціннісні категорії. Діти стають більш автономними відносно своєї родини, в них виникає гостра потреба в дружніх стосунках  з однолітками, їм важливо  відчути  прийняття й схвалення  себе  ровесниками. Визнання з боку одноліток  для дитини є надзвичайно важливим. Адже  коло одноліток є необхідним для  самовизначення  підлітка.  Якщо в певний період підлітку важко побудувати дружні відносини зі своїми однокласниками, то необхідно допомогти  об’єктивно  розібратися йому в причинах . Підлітки цього віку ще потребують морального керівництва з боку дорослих, бо внутрішні  орієнтири ще не повністю сформовані. Як правило , вони ще діляться з батьками своїми проблемами не соромлячись, бо розраховують на розуміння і підтримку. Дистанція між  підлітками цього віку  і батьками ще незначна  і відносини між ними складаються переважно гармонійно, хоч іноді  й виникають певні конфліктні ситуації. Причини конфліктів : вибір друзів, вибір одягу, заняття у вільний час, успішність у школі та ін. Діти у стосунках з батьками , з одного боку, потребують їхньої допомоги, а з іншого – хочуть мати певну свободу, щоб відчувати що вони стають дорослими. Однак , ті, хто отримує повну свободу, не знають, як нею скористатись , що часто призводить до негативних проявів.

     Шановні батьки,зрозумійте, підліток лише вчиться  приймати рішення , відповідати за наслідки своїх дій. Неправда, що він не потребує вашої допомоги. Потребує. І не лише  в матеріальному  визначенні. Він потребує  щирої розмови, невимушеної бесіди  замість повчань. Пам’ятайте, ніщо  так не виховає у вашої дитини почуття самоповаги, як усвідомлення, що дорослим  важливо і цікаво те, про що вона розповідає.  Самоповага – це головне, що надихає дитину  на успіх

  На жаль, деякі батьки  не знаходять часу на відверті розмови. І все виховання зводиться до нудних дорікань та нотацій. Але тоді виникає питання  навіщо людині  відводиться час, якщо його не вистачає на власних дітей?. Спочатку не вистачає часу на відвідування  школи, потім – на слідкування за успішністю, далі вже не цікавлять проблеми  особистого плану дитини. А потім дивись – уже настає той час, коли батьків задовольняють короткі відмовки дітей, незначні пояснення.

    Завжди пам’ятайте  батьківські заповіді :

1.  Любіть дитину такою якою вона є, навіть  якщо вона не надто талановита  й не в усьому досягає успіху.

2. Запам’ятайте, що найголовніший ваш обов’язок – розуміти свою дитину. Ви не суддя, а порадник.

3. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.

4. Не очікуйте ,що ваша дитина виросте саме такою як ви хочете. Допоможіть їй стати  собою.

5. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

6.Памятайте слова Й.В. Гете  «У підлітковому віці багато людських чеснот  виявляються в дивних учинках.»

7. Якщо дитина росте в розумінні й дружелюбності , то вчиться бути справедливою і вірити в людей.

Ще давні греки говорили, що дитина – не власність батьків , а крихкий келих , даний їм , щоб вони його берегли та наповнювали тим розумним, добрим, вічним , що знадобиться дитині в подальшому житті.

Головне завдання як  школи так і батьків  формувати у дітей найголовніші  життєві навички:

Ø Уміння шанувати самого себе й інших

Ø Уміння вчитися  і застосовувати знання

Ø Уміти приймати виважені рішення

Ø Уміння поважати норми і правила  громадського співжиття

Ø Здатність  співпереживати іншим  людям