Якою є сучасна дитина – підліток?
З
розвитком особистості пов’язані різні
проблеми й труднощі підліткового віку. Відповіді на питання, які їх хвилюють
, допоможуть зрозуміти та досягти з ними
конструктивної взаємодії. Підлітковий вік
характеризується емоційною нестійкістю, пік якої припадає на 11-14
років. В цей період відбувається становлення характеру і це загострює слабкі сторони особистості, робить дитину
особливо вразливою і чутливою. В цей
період ускладнюються суб’єктивні переживання, зростає роль таких явищ як страх і підвищена
збудженість. Особистість починає більш
активно пізнавати себе: оцінювати свою
зовнішність, фізичний та інтелектуальний розвиток, поведінку.
Причому оцінювання себе здійснюється обов’язково у порівнянні з іншими.
Результати такого порівняння часто
бувають занадто критичними, що породжує
у підлітка невпевненість, вразливість, занижує
самооцінку. Хоч загалом образ свого «Я»
не занижений, проте дуже нестабільний. Може з’являтись занепокоєність ,
надумана тривога стосовно оцінення оточуючими . На формування позитивної самооцінки
у цьому віці особливо впливають батьки: чим більше тепла, піклування й інтересу
до дитини, тим вища її
самооцінка. Підліток починає аналізувати причини вчинків, виявляти неоднозначність людських стосунків. Це також викликає певні
труднощі. З переходом до підліткового віку розширюється коло спілкування, на
формування особистості впливають
зовнішні фактори. На жаль, часто цінності, які прищеплювали батьки,
школа не збігаються з цінностями, що
пропагують засоби масової інформації. У
зв’язку
з соціальним розшаруванням суспільства, що особливо швидко відбувається останні
10 років, і проблеми в різних сім’ях різні. Діти можуть відчувати
невпевненість, боязнь за майбутнє, невдоволення якістю життя. Але якщо емоційні
контакти з батьками міцні, діти поступово переборюють негативні почуття і
знаходять своє місце в соціумі.
Для підлітків характерний початок поглибленого уявлення про основні ціннісні категорії. Діти
стають більш автономними відносно своєї родини, в них виникає гостра потреба в
дружніх стосунках з однолітками, їм
важливо відчути прийняття й схвалення себе
ровесниками. Визнання з боку одноліток
для дитини є надзвичайно важливим. Адже
коло одноліток є необхідним для
самовизначення підлітка. Якщо в певний період підлітку важко
побудувати дружні відносини зі своїми однокласниками, то необхідно
допомогти об’єктивно розібратися йому в причинах . Підлітки цього
віку ще потребують морального керівництва з боку дорослих, бо внутрішні орієнтири ще не повністю сформовані. Як
правило , вони ще діляться з батьками своїми проблемами не соромлячись, бо
розраховують на розуміння і підтримку. Дистанція між підлітками цього віку і батьками ще незначна і відносини між ними складаються переважно
гармонійно, хоч іноді й виникають певні
конфліктні ситуації. Причини конфліктів : вибір друзів, вибір одягу, заняття у
вільний час, успішність у школі та ін. Діти у стосунках з батьками , з одного
боку, потребують їхньої допомоги, а з іншого – хочуть мати певну свободу, щоб
відчувати що вони стають дорослими. Однак , ті, хто отримує повну свободу, не
знають, як нею скористатись , що часто призводить до негативних проявів.
Шановні батьки,зрозумійте, підліток лише
вчиться приймати рішення , відповідати
за наслідки своїх дій. Неправда, що він не потребує вашої допомоги. Потребує. І
не лише в матеріальному визначенні. Він потребує щирої розмови, невимушеної бесіди замість повчань. Пам’ятайте, ніщо так не виховає у вашої дитини почуття
самоповаги, як усвідомлення, що дорослим
важливо і цікаво те, про що вона розповідає. Самоповага – це головне, що надихає дитину на успіх
На жаль, деякі батьки не знаходять часу на відверті розмови. І все
виховання зводиться до нудних дорікань та нотацій. Але тоді виникає
питання навіщо людині відводиться час, якщо його не вистачає на
власних дітей?. Спочатку не вистачає часу на відвідування школи, потім – на слідкування за успішністю,
далі вже не цікавлять проблеми особистого
плану дитини. А потім дивись – уже настає той час, коли батьків задовольняють
короткі відмовки дітей, незначні пояснення.
Завжди пам’ятайте батьківські заповіді :
1. Любіть дитину такою якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита й не в усьому досягає успіху.
2. Запам’ятайте,
що найголовніший ваш обов’язок – розуміти свою дитину. Ви не суддя, а порадник.
3.
Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше,
якщо можете, але не робите.
4.
Не очікуйте ,що ваша дитина виросте саме такою як ви хочете. Допоможіть їй
стати собою.
5.
Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить
вашим онукам.
6.Памятайте
слова Й.В. Гете «У підлітковому віці багато
людських чеснот виявляються в дивних учинках.»
7.
Якщо дитина росте в розумінні й дружелюбності , то вчиться бути справедливою і
вірити в людей.
Ще
давні греки говорили, що дитина – не власність батьків , а крихкий келих ,
даний їм , щоб вони його берегли та наповнювали тим розумним, добрим, вічним ,
що знадобиться дитині в подальшому житті.
Головне
завдання як школи так і батьків формувати у дітей найголовніші життєві навички:
Ø Уміння шанувати самого себе й
інших
Ø Уміння вчитися і застосовувати знання
Ø Уміти приймати виважені
рішення
Ø Уміння поважати норми і
правила громадського співжиття
Ø Здатність співпереживати іншим людям
Немає коментарів:
Дописати коментар